Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН
Тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) мають менший акциз на 25% на відміну від традиційних сигарет, тому активно просуваються на ринку.
Це питання жваво обговорювалось під час напрацювання законопроєкту № 11090 (Закон №4115-ІХ) про встановлення акцизів на тютюнові вироби.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав, а парламент проголосував урядову версію документа, яка передбачає 25% “знижку” на акциз для ТВЕН (стіки для IQOS, glo, Ploom тощо) та повільне підвищення акцизів на сигарети у 2026-2028 роках (лише на 5% щороку).
У результаті класичні сигарети обкладатимуться акцизом у 90 євро за 1000 штук, а для ТВЕН ставка буде лише 72 євро. Через таку “пільгу” бюджет України недоотримає близько 427,9 млн євро або 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у порівнянні з тим, якби акцизна ставка на ТВЕН збереглась на рівні сигарет та сигарил. Таким чином, до 2030 року Україна може втратити понад 25,4 млрд грн. За ці кошти могли б повністю покрити річне фінансування первинної медичної допомоги (включаючи зарплати сімейних лікарів, медсестер) або купити понад 200 тисяч дронів Mavic 3E.
Громадські організації ще до ухвалення змін до Податкового кодексу закликали Мінфін зрівняти акцизи на всі види тютюнових виробів, включно з ТВЕН. Такий підхід відповідає рекомендаціям ВООЗ та положенням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Утім там намагаються всіляко зупиняти спроби зрівняння акцизів на ТВЕН зі звичайними сигаретами. У своїх листах, відповідаючи на звернення ГО “Життя”, Мінфін посилається на складну економічну ситуацію в Україні, низький рівень ВВП на душу населення та ризики нелегального обігу тютюнових виробів, який може посилитися через зростання акцизів. Фактично ці меседжі ідентичні повідомленням тютюнової індустрії.
На засіданні робочої групи восени минулого року під час розгляду законопроєкту № 11090 представниця Міністерства фінансів України Світлана Воробей, заявляла: Ставку 90 євро досягти через продовження графіку поступово на 2026, 2027 та 2028 роки на 5% кожен рік, щоб це було поступово, більш менш прогнозовано і не дуже навантажено для бізнесу. Зважаючи на те, що ми ще додали євро, а євро пов'язано з коливанням курсу. Отаке було компромісне рішення було знайдено, ми дійшли згоди і мінфін і галузь (автор - тютюнова галузь), і тому ми це подали і на цьому наполягаємо…”. Фактично ці слова можуть засвідчити, що законопроєкт №11090 з пільгою у 25% для ТВЕН розроблений представниками Міністерства фінансів за участі тютюнової індустрії, без участі громадськості, що суперечить політикам охорони здоров’я.
Варто згадати, що Президент не підписував цей Закон майже 3 з половиною місяці, що спричинило втрати для держбюджету щонайменше 2 млрд гривень. Детальніше про передумови та наслідки такої затримки можна ознайомитись в моєму нещодавньому матеріалі.
Однак Мінфін вже не вперше грає на руку тютюновій індустрії. Промовистою є реакція міністерства на законопроєкт №12091 щодо заборони видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Мінфін заявляє про його непідтримку. Мовляв, таке нововведення призведе до зростання витрат державного бюджету через розширення повноважень Держпродспоживслужби та необхідність створення електронної системи контролю, яка вже передбачена чинним законодавством.
За підсумками листування, позиція Міністерства фінансів України полягає у підтримці податкової преференції для ТВЕН, яка впродовж 2025-2028 років коштуватиме бюджету України 18,6 млрд гривень у вигляді недоотриманих надходжень від акцизного податку у разі акцизної преференції для ТВЕН (25%) у порівнянні з тим, якщо акцизна ставка на ТВЕН збережеться на рівні сигарет та сигарил.
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв вчора о 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов вчора о 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний вчора о 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов вчора о 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда вчора о 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов вчора о 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 10.06.2025 09:43
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 160
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 156
- Конкурс без поваги до суспільства 125
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 122
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 112
-
Загроза з півночі. Що відомо про наступ Росії на Сумщину
29268
-
ВАКС затвердив найбільшу угоду про визнання винуватості в історії України
Бізнес 20603
-
Ізотоп Іран-235 і напіврозпад світової системи
Думка 10793
-
Через Раду намагаються протягнути нову "соєву правку"
Бізнес 8586
-
У чому феномен Labubu і чому її хочуть усі – від зірок до блогерів
Життя 6611